Буває дивне: у страшну жару,
Коли земля волає спраглим груддям, —
Тендітний пагін проломив кору
І усміхається щасливо небу й людям.
Чи на дорозі, де, немов на зло,
Рослинам зроблять гроба кам’яного,
Асфальт пробивши, трав’яне стебло
Всім сповіщає про Творця Благого.
Так Боже Слово у сухих серцях
Даремно не лежить і не мертвіє:
Комусь на радість, а комусь на жах
Розколе їх й любов’ю зарясніє,
І сповістить усім в ту мить неждану,
Що має силу нездоланну.
Василь Мартинюк,
Луцьк, Україна
Я народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівка Сарненського району Рівненської області. Закінчив філологічний факультет Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Учителював, працював літературним редактором журналу "Благовісник".
Автор збірки "Оновлення серця" (2004).
Одружений. З дружиною Марією виховуємо шестеро дітей.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Добре,брате, Слава Богу.У восьмому рядочку мабуть було "Всім"? Дякую. Благословінь. Комментарий автора: Дякую Вам! Уже виправив. Божих Вам благословень!
Галина Левицька
2008-07-26 17:33:30
Амінь!!!!!
Комментарий автора: Дякую!
Марина Н.
2008-07-28 04:12:45
Как жаль, что не знаю украинский! Успехов Вам брат, в творчестве! Комментарий автора: Дякую!
Микола Калінін
2011-08-15 14:47:23
"Розколе їх й любов’ю зарясніє," - багато приголосних підряд важко вимовляються (...їх й любов'....). Можна так:
"Протне їх і любов'ю зарясніє".
Але Ви гарно пишете, такі слова добираєте, образи, метафори! Браво!
Лиш перечитуйте написане по багато разів і удосконалюйте, де отакі збіги приголосних.
У вас так багато поезії, що всю й не перечитаєш. А тим більше не даси дружню пораду, якщо де описка чи неточність. Хай вам щастить!
"
Лідія Гапонюк
2021-08-12 16:50:18
Амінь! Слово Боже має нездоланну силу! Благословення!
На Венчание... - Варвара Скобарка ***
Существует старинная английская примета, что на свадьбе должно быть что-то старое, новое, взятое взаймы и голубое .Эта примета началась в Викторианские времена и с тех пор многие невесты стараются одеваться в соответствии с традицией.
Что-то старое символизирует связь с семьёй невесты, мир и мудрость в замужестве. Многие невесты надевают какую-нибудь старинную семейную драгоценность.
Что-то новое символизирует удачу и успех новой жизни невесты.
Что-то взятое взаймы напоминает невесте о том, что её друзья и члены семьи всегда будут рядом, если их помощь понадобится, эту вещь можно взять у замужней женщины, счастливой в браке с благословением на хорошую семейную жизнь.
Что-то голубое это (как у язычников, так и у христиан) означает любовь, скромность, верность.
