Коли ти не бачиш картини, що Бог твій малює,
І почерк Його недосяжний іще для очей, -
То не поспішай! Дай докінчить, хай Бог розмалює;
Бо якісні в Нього папір, олівець, акварель.
Повір, що без смаку ніколи Господь не малює, -
У планах Господніх завсіди творити шедевр.
Питання у тім: хто на дар той небесний чекає?
А може ти сам поспішаєш творити тепер?
Довірся Христу малювати для тебе картину.
Із рук всемогутніх не стань забирать олівець,
Бо барви найкращі, найкращі в Господньому Сині!
Яких барв бажає душа? Не соромся, скажи навпростець.
Христу не байдужі смаки твої і вподобання,
Картину малює під назвою "Людське життя".
Бог краще звершить, ніж сердечні усі сподівання.
Проси те, що хочеш. Бо в Сині є все для життя!
***
"Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, говорить Господь, думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію".
(Біблія, Єремiя 29:11)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
О, Ноеминь, ты мать моя святая! - Лилия Кадын Дорогие матерья, цените ли вы невесток так, как ценила Ноеминь? Являетесь ли вы примером им? И будут ли отзываться о вас невестки, как Руфь? Несёшь ли имя Ноемини?
И вы, невестки, цените ли вы матерей так, как ценили Орфа и Руфь? Замените ли вы душою всей свой народ, свой язык, свою культуру, свою родину на родину и язык мужа, а в случае Руфи - на родину и язык матери (мужа)????? Несёшь ли имя Руфи?
